1 лютого минає 10 років, як пішов у Вічність дорогий, любий син, брат
КОЗОДОЙ Сергій Васильович.
Не віриться, але насправді сталося…
Нема тебе, а навкруги краса.
Життя зі скелі каменем зірвалося
І маревом покрились небеса.
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря,
Та не загояться ті рани,
Що принесла нам смерть твоя. Просимо усіх, хто знав і пам’ятає покійного, згадати його добрим словом. Вічно сумуючі тато, мама, сестра з сім’єю